За симптомами з боку травної системи можуть приховуватися різні інфекційні процеси. Серед поширених збудників — Helicobacter pylori, що колонізує слизову оболонку шлунка та може сприяти розвитку запальних і виразкових уражень, та Giardia lamblia, яка спричиняє паразитарну інфекцію тонкого кишечника.
Для серологічного дослідження цих інфекцій Vitrotest пропонує імуноферментні тест-системи, які призначені для виявлення антитіл до цих збудників і є інструментом лабораторного дослідження інфекцій шлунково-кишкового тракту.
-
Імуноферментна тест-система Vitrotest Helicobacter-screen призначена для виявлення антитіл класів IgG, IgA та IgM, специфічних до Helicobacter pylori, у сироватці чи плазмі крові людини.
Виявлення антитіл до Helicobacter pylori в тест-системі Vitrotest Helicobacter-screen базується на принципі «непрямого» твердофазного ІФА у двохетапній інкубації.
○ ТК045 - 96 аналізів
- Тверда фаза: стрипований ІФА-планшет із попередньо засорбованими очищеними антигенами H. pylori.
- Кон’югат: суміш моноклональних антиті до IgG, IgM та IgA людини, кон’юговані з пероксидазою хрону.
- Хромоген: однокомпонентний ТМБ.
- Об’єм зразка для аналізу: 10 µl.
- Час проведення аналізу: 30/30/15 хвилин.
-
Імуноферментна тест-система Vitrotest Helicobacter-IgG призначена для кількісного та напівкількісного визначення антитіл класу IgG, специфічних до білку CagA Helicobacter pylori, у сироватці чи плазмі крові людини.
Виявлення антитіл класу IgG до білку CagA Helicobacter pylori в тест-системі Vitrotest Helicobacter-IgG базується на принципі «непрямого» твердофазного імуноферментного аналізу у двохетапній інкубації.
○ ТК046 - 96 аналізів
- Тверда фаза: стрипований ІФА-планшет із попередньо засорбованим рекомбінантим білком CagA H. pylori.
- Кон’югат: моноклональні антитіла до IgG людини, кон’юговані з пероксидазою хрону.
- Хромоген: однокомпонентний ТМБ.
- Об’єм зразка для аналізу: 10 µl.
- Час проведення аналізу: 30/30/15 хвилин.
- Діапазон лінійності: 1,25-200 U/ml.
-
Імуноферментна тест-система Vitrotest Helicobacter-IgA призначена для якісного та напівкількісного визначення антитіл класу IgA, специфічних до білку CagA Helicobacter pylori, у сироватці чи плазмі крові людини.
Виявлення антитіл класу IgA до білку CagA Helicobacter pylori в тест-системі Vitrotest Helicobacter-IgA базується на принципі «непрямого» твердофазного імуноферментного аналізу у двохетапній інкубації.
○ ТК047 - 96 аналізів
- Тверда фаза: стрипований ІФА-планшет із попередньо засорбованим рекомбінантим білком CagA H. pylori.
- Кон’югат: моноклональні антитіла до IgА людини, кон’юговані з пероксидазою хрону.
- Хромоген: однокомпонентний ТМБ.
- Об’єм зразка для аналізу: 10 µl.
- Час проведення аналізу: 30/30/15 хвилин.
-
Імуноферментна тест-система Vitrotest Helicobacter-IgМ призначена для якісного та напівкількісного визначення антитіл класу IgМ, специфічних до білку CagA Helicobacter pylori, у сироватці чи плазмі крові людини.
Виявлення антитіл класу IgМ до білку CagA Helicobacter pylori в тест-системі Vitrotest Helicobacter-IgМ базується на принципі «непрямого» твердофазного імуноферментного аналізу у двохетапній інкубації.
○ ТК048 - 96 аналізів
- Тверда фаза: стрипований ІФА-планшет із попередньо засорбованим рекомбінантим білком CagA H. pylori.
- Кон’югат: моноклональні антитіла до IgМ людини, кон’юговані з пероксидазою хрону.
- Хромоген: однокомпонентний ТМБ.
- Об’єм зразка для аналізу: 10 µl.
- Час проведення аналізу: 30/30/15 хвилин.
-
Імуноферментна тест-система Vitrotest Anti-Lamblia призначена для виявлення сумарних антитіл до Giardia lamblia (intestinalis) у сироватці чи плазмі крові людини.
Виявлення специфічних до Giardia lamblia сумарних антитіл в тест-системі Vitrotest Anti-Lamblia базується на принципі «непрямого» твердофазного ІФА у двохетапній інкубації.
○ ТК030 - 96 аналізів
○ ТК108 - 192 аналізи
- Тверда фаза: стрипований ІФА-планшет із попередньо засорбованими очищеними антигенами Giardia lamblia.
- Кон’югат: моноклональні антитіла до IgG, IgA та IgM людини, кон’юговані з пероксидазою хрону.
- Хромоген: однокомпонентний ТМБ.
- Об’єм зразка для аналізу: 10 µl.
- Час проведення аналізу: 30/30/15 хвилин.
Giardia lamblia (intestinalis) викликає лямбліоз (гіардіоз) – паразитарну інвазію, яка протікає у вигляді латентного паразитоносійства та у маніфестних формах (порушення функцій кишечника). Захворювання лямбліозом зафіксовано на всіх 5 континентах та в більшості країн світу. Рівні інфікування варіюють від <1 % до 50 %. В багатьох країнах, що розвиваються, за відсутності базових санітарних умов інфікування Giardia дітей у віці 2 років є майже стовідсотковим. У протилежність цьому в розвинених країнах інфікованість G. lamblia становить лише 3–7 %. Захворювання розповсюджене серед усіх вікових груп, однак основний контингент складають діти дошкільного віку.
Основний шлях передачі G.lamblia - фекально-оральний. Паразит має простий двостадійний життєвий цикл. Після проковтування хазяїном цист з останніх у дванадцятипалій кишці з’являються трофозоїти, які прикріплюються до слизової оболонки тонкого кишечника.
Трофозоїти існують тільки на поверхні слизової оболонки верхнього відділу тонкої кишки. Тому лямблії механічно блокують слизову оболонку та порушують пристінне травлення й рухову активність тонкої кишки. Лямблії спричиняють погіршення всмоктування жирів, вуглеводів, вітамінів С та В12, обумовлюють вторинну бактеріальну інфекцію. Симптомами лямбліозу можуть бути діарея, втомлюваність, набряк, апатія, втрата маси тіла, знижений апетит, блідість, м’язові сіпання. З боку шлунково кишкового тракту лямбліоз проявляється головним чином у вигляді ентероколіту з катаральними проявами.
Численні факти свідчать про роль гуморальної імунної відповіді в елімінації G.lamblia. Як було показано на моделі з експериментальним інфікуванням людей, рівень антитіл класу IgM значно зростав на 14-21 день після інфікування і поступово знижувався після терапії. В протилежність цьому рівні антитіл класу IgG залишались підвищеними після успішного лікування. Динаміка рівня IgA була подібною до IgM.
Діагностика лямбліозу здійснюється на основі клінічної історії, симптомів, наявності цист у фекальних пробах або трофозоїтів у матеріалі, отриманому з тонкого кишечника при дуоденальній аспірації або дуоденальній біопсії. Альтернативними методами є виявлення антигена G.lamblia у фекаліях та визначення рівня специфічних антитіл проти Giardia в сироватці пацієнта. Серологічне тестування розглядається як корисне доповнення в діагностиці гіардіозу. Крім допомоги в постановці діагнозу воно може бути корисним для оцінки стану імунної відповіді пацієнта, а також для епідеміологічних досліджень. -
Імуноферментна тест-система Vitrotest Lamblia-IgM призначена для виявлення антитіл класу IgM до Giardia lamblia (intestinalis) у сироватці чи плазмі крові людини.
Виявлення специфічних до Giardia lamblia антитіл класу IgM у тест-системі Vitrotest Lamblia-IgM базується на принципі «непрямого» твердофазного ІФА у двохетапній інкубації.
○ ТК031 - 96 аналізів
- Тверда фаза: стрипований ІФА-планшет із попередньо засорбованими очищеними антигенами Giardia lamblia.
- Кон’югат: моноклональні антитіла до IgМ людини, кон’юговані з пероксидазою хрону.
- Хромоген: однокомпонентний ТМБ.
- Об’єм зразка для аналізу: 10 µl.
- Час проведення аналізу: 30/30/15 хвилин.
Giardia lamblia (intestinalis) викликає лямбліоз (гіардіоз) – паразитарну інвазію, яка протікає у вигляді латентного паразитоносійства та у маніфестних формах (порушення функцій кишечника). Захворювання лямбліозом зафіксовано на всіх 5 континентах та в більшості країн світу. Рівні інфікування варіюють від <1 % до 50 %. В багатьох країнах, що розвиваються, за відсутності базових санітарних умов інфікування Giardia дітей у віці 2 років є майже стовідсотковим. У протилежність цьому в розвинених країнах інфікованість G. lamblia становить лише 3–7 %. Захворювання розповсюджене серед усіх вікових груп, однак основний контингент складають діти дошкільного віку.
Основний шлях передачі G.lamblia - фекально-оральний. Паразит має простий двостадійний життєвий цикл. Після проковтування хазяїном цист з останніх у дванадцятипалій кишці з’являються трофозоїти, які прикріплюються до слизової оболонки тонкого кишечника.
Трофозоїти існують тільки на поверхні слизової оболонки верхнього відділу тонкої кишки. Тому лямблії механічно блокують слизову оболонку та порушують пристінне травлення й рухову активність тонкої кишки. Лямблії спричиняють погіршення всмоктування жирів, вуглеводів, вітамінів С та В12, обумовлюють вторинну бактеріальну інфекцію. Симптомами лямбліозу можуть бути діарея, втомлюваність, набряк, апатія, втрата маси тіла, знижений апетит, блідість, м’язові сіпання. З боку шлунково кишкового тракту лямбліоз проявляється головним чином у вигляді ентероколіту з катаральними проявами.
Численні факти свідчать про роль гуморальної імунної відповіді в елімінації G.lamblia. Як було показано на моделі з експериментальним інфікуванням людей, рівень антитіл класу IgM значно зростав на 14-21 день після інфікування і поступово знижувався після терапії. В протилежність цьому рівні антитіл класу IgG залишались підвищеними після успішного лікування. Динаміка рівня IgA була подібною до IgM.
Діагностика лямбліозу здійснюється на основі клінічної історії, симптомів, наявності цист у фекальних пробах або трофозоїтів у матеріалі, отриманому з тонкого кишечника при дуоденальній аспірації або дуоденальній біопсії. Альтернативними методами є виявлення антигена G.lamblia у фекаліях та визначення рівня специфічних антитіл проти Giardia в сироватці пацієнта. Серологічне тестування розглядається як корисне доповнення в діагностиці гіардіозу. Крім допомоги в постановці діагнозу воно може бути корисним для оцінки стану імунної відповіді пацієнта, а також для епідеміологічних досліджень.
-
Імуноферментна тест-система Vitrotest Helicobacter-screen призначена для виявлення антитіл класів IgG, IgA та IgM, специфічних до Helicobacter pylori, у сироватці чи плазмі крові людини.
Виявлення антитіл до Helicobacter pylori в тест-системі Vitrotest Helicobacter-screen базується на принципі «непрямого» твердофазного ІФА у двохетапній інкубації.
○ ТК045 - 96 аналізів
- Тверда фаза: стрипований ІФА-планшет із попередньо засорбованими очищеними антигенами H. pylori.
- Кон’югат: суміш моноклональних антиті до IgG, IgM та IgA людини, кон’юговані з пероксидазою хрону.
- Хромоген: однокомпонентний ТМБ.
- Об’єм зразка для аналізу: 10 µl.
- Час проведення аналізу: 30/30/15 хвилин.
-
Імуноферментна тест-система Vitrotest Helicobacter-IgG призначена для кількісного та напівкількісного визначення антитіл класу IgG, специфічних до білку CagA Helicobacter pylori, у сироватці чи плазмі крові людини.
Виявлення антитіл класу IgG до білку CagA Helicobacter pylori в тест-системі Vitrotest Helicobacter-IgG базується на принципі «непрямого» твердофазного імуноферментного аналізу у двохетапній інкубації.
○ ТК046 - 96 аналізів
- Тверда фаза: стрипований ІФА-планшет із попередньо засорбованим рекомбінантим білком CagA H. pylori.
- Кон’югат: моноклональні антитіла до IgG людини, кон’юговані з пероксидазою хрону.
- Хромоген: однокомпонентний ТМБ.
- Об’єм зразка для аналізу: 10 µl.
- Час проведення аналізу: 30/30/15 хвилин.
- Діапазон лінійності: 1,25-200 U/ml.
-
Імуноферментна тест-система Vitrotest Helicobacter-IgA призначена для якісного та напівкількісного визначення антитіл класу IgA, специфічних до білку CagA Helicobacter pylori, у сироватці чи плазмі крові людини.
Виявлення антитіл класу IgA до білку CagA Helicobacter pylori в тест-системі Vitrotest Helicobacter-IgA базується на принципі «непрямого» твердофазного імуноферментного аналізу у двохетапній інкубації.
○ ТК047 - 96 аналізів
- Тверда фаза: стрипований ІФА-планшет із попередньо засорбованим рекомбінантим білком CagA H. pylori.
- Кон’югат: моноклональні антитіла до IgА людини, кон’юговані з пероксидазою хрону.
- Хромоген: однокомпонентний ТМБ.
- Об’єм зразка для аналізу: 10 µl.
- Час проведення аналізу: 30/30/15 хвилин.
-
Імуноферментна тест-система Vitrotest Helicobacter-IgМ призначена для якісного та напівкількісного визначення антитіл класу IgМ, специфічних до білку CagA Helicobacter pylori, у сироватці чи плазмі крові людини.
Виявлення антитіл класу IgМ до білку CagA Helicobacter pylori в тест-системі Vitrotest Helicobacter-IgМ базується на принципі «непрямого» твердофазного імуноферментного аналізу у двохетапній інкубації.
○ ТК048 - 96 аналізів
- Тверда фаза: стрипований ІФА-планшет із попередньо засорбованим рекомбінантим білком CagA H. pylori.
- Кон’югат: моноклональні антитіла до IgМ людини, кон’юговані з пероксидазою хрону.
- Хромоген: однокомпонентний ТМБ.
- Об’єм зразка для аналізу: 10 µl.
- Час проведення аналізу: 30/30/15 хвилин.
-
Імуноферментна тест-система Vitrotest Anti-Lamblia призначена для виявлення сумарних антитіл до Giardia lamblia (intestinalis) у сироватці чи плазмі крові людини.
Виявлення специфічних до Giardia lamblia сумарних антитіл в тест-системі Vitrotest Anti-Lamblia базується на принципі «непрямого» твердофазного ІФА у двохетапній інкубації.
○ ТК030 - 96 аналізів
○ ТК108 - 192 аналізи
- Тверда фаза: стрипований ІФА-планшет із попередньо засорбованими очищеними антигенами Giardia lamblia.
- Кон’югат: моноклональні антитіла до IgG, IgA та IgM людини, кон’юговані з пероксидазою хрону.
- Хромоген: однокомпонентний ТМБ.
- Об’єм зразка для аналізу: 10 µl.
- Час проведення аналізу: 30/30/15 хвилин.
Giardia lamblia (intestinalis) викликає лямбліоз (гіардіоз) – паразитарну інвазію, яка протікає у вигляді латентного паразитоносійства та у маніфестних формах (порушення функцій кишечника). Захворювання лямбліозом зафіксовано на всіх 5 континентах та в більшості країн світу. Рівні інфікування варіюють від <1 % до 50 %. В багатьох країнах, що розвиваються, за відсутності базових санітарних умов інфікування Giardia дітей у віці 2 років є майже стовідсотковим. У протилежність цьому в розвинених країнах інфікованість G. lamblia становить лише 3–7 %. Захворювання розповсюджене серед усіх вікових груп, однак основний контингент складають діти дошкільного віку.
Основний шлях передачі G.lamblia - фекально-оральний. Паразит має простий двостадійний життєвий цикл. Після проковтування хазяїном цист з останніх у дванадцятипалій кишці з’являються трофозоїти, які прикріплюються до слизової оболонки тонкого кишечника.
Трофозоїти існують тільки на поверхні слизової оболонки верхнього відділу тонкої кишки. Тому лямблії механічно блокують слизову оболонку та порушують пристінне травлення й рухову активність тонкої кишки. Лямблії спричиняють погіршення всмоктування жирів, вуглеводів, вітамінів С та В12, обумовлюють вторинну бактеріальну інфекцію. Симптомами лямбліозу можуть бути діарея, втомлюваність, набряк, апатія, втрата маси тіла, знижений апетит, блідість, м’язові сіпання. З боку шлунково кишкового тракту лямбліоз проявляється головним чином у вигляді ентероколіту з катаральними проявами.
Численні факти свідчать про роль гуморальної імунної відповіді в елімінації G.lamblia. Як було показано на моделі з експериментальним інфікуванням людей, рівень антитіл класу IgM значно зростав на 14-21 день після інфікування і поступово знижувався після терапії. В протилежність цьому рівні антитіл класу IgG залишались підвищеними після успішного лікування. Динаміка рівня IgA була подібною до IgM.
Діагностика лямбліозу здійснюється на основі клінічної історії, симптомів, наявності цист у фекальних пробах або трофозоїтів у матеріалі, отриманому з тонкого кишечника при дуоденальній аспірації або дуоденальній біопсії. Альтернативними методами є виявлення антигена G.lamblia у фекаліях та визначення рівня специфічних антитіл проти Giardia в сироватці пацієнта. Серологічне тестування розглядається як корисне доповнення в діагностиці гіардіозу. Крім допомоги в постановці діагнозу воно може бути корисним для оцінки стану імунної відповіді пацієнта, а також для епідеміологічних досліджень. -
Імуноферментна тест-система Vitrotest Lamblia-IgM призначена для виявлення антитіл класу IgM до Giardia lamblia (intestinalis) у сироватці чи плазмі крові людини.
Виявлення специфічних до Giardia lamblia антитіл класу IgM у тест-системі Vitrotest Lamblia-IgM базується на принципі «непрямого» твердофазного ІФА у двохетапній інкубації.
○ ТК031 - 96 аналізів
- Тверда фаза: стрипований ІФА-планшет із попередньо засорбованими очищеними антигенами Giardia lamblia.
- Кон’югат: моноклональні антитіла до IgМ людини, кон’юговані з пероксидазою хрону.
- Хромоген: однокомпонентний ТМБ.
- Об’єм зразка для аналізу: 10 µl.
- Час проведення аналізу: 30/30/15 хвилин.
Giardia lamblia (intestinalis) викликає лямбліоз (гіардіоз) – паразитарну інвазію, яка протікає у вигляді латентного паразитоносійства та у маніфестних формах (порушення функцій кишечника). Захворювання лямбліозом зафіксовано на всіх 5 континентах та в більшості країн світу. Рівні інфікування варіюють від <1 % до 50 %. В багатьох країнах, що розвиваються, за відсутності базових санітарних умов інфікування Giardia дітей у віці 2 років є майже стовідсотковим. У протилежність цьому в розвинених країнах інфікованість G. lamblia становить лише 3–7 %. Захворювання розповсюджене серед усіх вікових груп, однак основний контингент складають діти дошкільного віку.
Основний шлях передачі G.lamblia - фекально-оральний. Паразит має простий двостадійний життєвий цикл. Після проковтування хазяїном цист з останніх у дванадцятипалій кишці з’являються трофозоїти, які прикріплюються до слизової оболонки тонкого кишечника.
Трофозоїти існують тільки на поверхні слизової оболонки верхнього відділу тонкої кишки. Тому лямблії механічно блокують слизову оболонку та порушують пристінне травлення й рухову активність тонкої кишки. Лямблії спричиняють погіршення всмоктування жирів, вуглеводів, вітамінів С та В12, обумовлюють вторинну бактеріальну інфекцію. Симптомами лямбліозу можуть бути діарея, втомлюваність, набряк, апатія, втрата маси тіла, знижений апетит, блідість, м’язові сіпання. З боку шлунково кишкового тракту лямбліоз проявляється головним чином у вигляді ентероколіту з катаральними проявами.
Численні факти свідчать про роль гуморальної імунної відповіді в елімінації G.lamblia. Як було показано на моделі з експериментальним інфікуванням людей, рівень антитіл класу IgM значно зростав на 14-21 день після інфікування і поступово знижувався після терапії. В протилежність цьому рівні антитіл класу IgG залишались підвищеними після успішного лікування. Динаміка рівня IgA була подібною до IgM.
Діагностика лямбліозу здійснюється на основі клінічної історії, симптомів, наявності цист у фекальних пробах або трофозоїтів у матеріалі, отриманому з тонкого кишечника при дуоденальній аспірації або дуоденальній біопсії. Альтернативними методами є виявлення антигена G.lamblia у фекаліях та визначення рівня специфічних антитіл проти Giardia в сироватці пацієнта. Серологічне тестування розглядається як корисне доповнення в діагностиці гіардіозу. Крім допомоги в постановці діагнозу воно може бути корисним для оцінки стану імунної відповіді пацієнта, а також для епідеміологічних досліджень.






