РІВЕНЬ ІМУНОГЛОБУЛІНІВ

• Середовище для імунодифузії – готовий до використання (ready-to-use) агаровий гель з лунками, що містить високоспецифічну імунну сироватку до IgG людини.
• Контрольний зразок - суміш очищених імуноглобулінів класів G, A, M людини з їх відомими концентраціями.
• Об’єм зразка для аналізу – 3 мкл.
• Час проведення аналізу – 24 год.

Імуноглобуліни (антитіла) є групою глікопротеїнів, які містяться в плазмі крові та тканинній рідині ссавців. У людини виявляють п’ять класів імуноглобулінів – IgG, IgA, IgM, IgD та IgE, які відрізняються функціями, розмірами молекул, зарядом та вмістом вуглеводів.

IgG - основний ізотип імуноглобулінів в нормальній сироватці крові людини, на його частку припадає 70-75% загальної кількості сироваткових імуноглобулінів. Його концентрація в нормі коливається в межах 6,0 – 16,0 г/л. Імуноглобуліни G складають більшість антитіл вторинної імунної відповіді, синтезуються протягом більш тривалого часу після антигенного стимулу, мають унікальну властивість ініціювати проти- та прозапальні реакції. Антитіла цього класу зв’язують не лише корпускулярні, а й розчинні антигени, тому є основною частиною антитоксинів. У людини IgG здатні проникати через плаценту в організм плода, створюючи пасивний імунітет на неонатальний період. Надлишкова продукція імуноглобулінів G може бути пов’язана з активним інфекційним процесом, деякими видами імунопроліферативних захворювань або іншими станами, що призводять до гіперстимуляції клонів В-клітин, які продукують IgG. Дефіцит IgG може бути первинним (вродженим), що спостерігається дуже рідко, або вторинним (набутим), обумовленим факторами, що пригнічують гуморальний імунітет.

Для визначення вмісту загальних IgG людини в діагностичних лабораторіях широкого застосування набув метод радіальної імунодифузії (RID), який вважається еталоном вимірювання імуноглобулінів різних класів в сироватці та плазмі крові людини.

• Середовище для імунодифузії – готовий до використання (ready-to-use) агаровий гель з лунками, що містить високоспецифічну імунну сироватку до IgA людини.
• Контрольний зразок - суміш очищених поліклональних антитіл класів G, A, M людини з їх відомими концентраціями.
• Об’єм зразка для аналізу – 3 мкл.
• Час проведення аналізу – 24 год.

Імуноглобуліни (антитіла) є групою глікопротеїнів, які містяться в плазмі крові та тканинній рідині ссавців. У людини виявляють п’ять класів імуноглобулінів – IgG, IgA, IgM, IgD та IgE, які відрізняються розмірами молекул, зарядом та вмістом вуглеводів.

IgA існує в двох формах — сироватковій і секреторній, у сироватці становить 15% усіх імуноглобулінів, може бути як у мономерній формі, так і у вигляді димеру. Його концентрація в нормі коливається в межах 0,8 – 3,0 г/л. Сироваткові імуноглобуліни класу А здатні знешкоджувати мікроби і токсини, які циркулюють у крові, однак їх активність нижча ніж секреторних IgA. Також антитіла класу А можуть активувати комплемент альтернативним шляхом.

Секреторний IgA нейтралізує бактеріальні токсини і локалізує віруси, а також стимулює фагоцитоз, забезпечуючи місцеву резистентність до інфекції. Підвищення концентрації IgА спостерігається при багатьох запальних захворюваннях: гострій та хронічній бактеріальній, грибковій, паразитарній інфекції, хронічних захворюваннях печінки, цирозі. Зменшення концентрації IgА спостерігається при фізіологічній гіпогаммаглобулінемії у дітей (у віці 3-5 міс.), уродженій гіпогаммаглобулінемії або агаммаглобулінемії, новоутвореннях імунної системи, лікуванні цитостатиками і імунодепресантами.

Для визначення вмісту загальних IgA людини в діагностичних лабораторіях широкого застосування набув метод радіальної імунодифузії (RID), який вважається еталоном вимірювання імуноглобулінів різних класів в сироватці та плазмі крові людини.

• Середовище для імунодифузії – готовий до використання (ready-to-use) агаровий гель з лунками, що містить високоспецифічну імунну сироватку до IgM людини.
• Контрольний зразок - суміш очищених поліклональних антитіл класів G, A, M людини з їх відомими концентраціями.
• Об’єм зразка для аналізу – 3 мкл.
• Час проведення аналізу – 48 год.

Імуноглобуліни (антитіла) є групою глікопротеїнів, які містяться в плазмі крові та тканинній рідині ссавців. У людини, як і у більшості вищих ссавців, виявляють п’ять класів імуноглобулінів – IgG, IgA, IgM, IgD та IgE, які відрізняються розмірами молекул, зарядом та вмістом вуглеводів.

IgM першими синтезуються у відповідь на первинну антигенну стимуляцію і є маркерами первинної імунної відповіді. Висока авідність антитіл IgM робить їх особливо ефективними у зв’язуванні антигенів, присутніх на низьких рівнях, і небілкових антигенів, наприклад, вуглеводів або ліпідів, присутніх на мікробних поверхнях. Дуже важливими властивостями IgM є активація фагоцитозу. Поліреактивні "природні" IgM, які виявляються в сироватці крові людини починаючи з 20 тижня вагітності, відіграють важливу роль у вродженому захисті від інфекційних збудників. Вміст IgM становить 5—10% усіх сироваткових імуноглобулінів. В нормі концентрація імуноглобулінів класу M в крові коливається в межах 0,4 – 2,5 г/л. Підвищення концентрації IgM спостерігається при гострих та хронічних інфекціях, ревматоїдному артриті, гострому та хронічному лімфолейкозі, мієломній хворобі, макроглобулінемії Вальденстрема, ендотеліомі, остеосаркомі, кандидозі, муковісцидозію. Також суттєве збільшення кількості IgM відбувається при гіперімуноглобулінемії М.

Зменшення концентрації IgM спостерігається при фізіологічній гіпогаммаглобулінемії у дітей (у віці 3-5 міс.), уродженій гіпогаммаглобулінемії або агаммаглобулінемії, новоутвореннях імунної системи, лікуванні цитостатиками і імунодепресантами, опроміненні іонізуючою радіацією. Для визначення вмісту загальних IgM людини в діагностичних лабораторіях широкого застосування набув метод радіальної імунодифузії (RID), який вважається еталоном вимірювання імуноглобулінів різних класів в сироватці та плазмі крові людини.