Онкомаркери

• Тверда фаза: стрипований ІФА-планшет з попередньо засорбованими в лунках моноклональними антитілами, специфічними до ПСА людини.
• Кон’югат: моноклональні антитіла до ПСА людини, кон’юговані з пероксидазою хрону.
• Хромоген: однокомпонентний ТМБ.
• Об’єм зразка для аналізу: 25 мкл.
• Час проведення аналізу: 75 хвилин.

У розвинених країнах рак простати посідає друге місце за смертністю від злоякісних захворювань серед чоловіків. Згідно з даними ВООЗ, у 2020 році в Україні смертність від раку передміхурової залози сягнула 4219 осіб.

Цінним біомаркером раку передміхурової залози, який зараз широко використовується для скринінгу населення, діагностики та моніторингу пацієнтів з раком простати є простатичний специфічний антиген (ПСА, PSA). Скринінг на цей онкомаркер було запроваджено з 1990-х років у США, Канаді, Японії та Великобританії, де відтоді спостерігається тенденція до зниження рівня смертності від раку простати.

Простатичний специфічний антиген – глікопротеїн, що виробляється клітинами епітелію передміхурової залози, слизової оболонки уретри та куперовими залозами. ПСА секретується в сім’яну рідину, забезпечуючи розрідження сперми, натомість в крові, як правило, виявляється в дуже низьких концентраціях. В сироватці крові ПСА присутній в різних формах: в комплексі з α1-антихімотрипсином (70-90%), вільний ПСА незв’язаний з білками сироватки (10-30%) та пов’язаний з альфа-2-макроглобуліном.

У сироватках крові чоловіків концентрація загального ПСА в нормі не перевищує 4 ng/ml. Підвищені рівні цього онкомаркеру можуть свідчити про ризик захворювання на рак простати. За даними Американськго онкологічного товариства ймовірність раку простати при сироваткових рівнях загального ПСА 4-10 ng/ml становить 25%, в той же час при концентрації вище 10 ng/ml цей показник наближається до 50%. При гіпертрофії передміхурової залози та простатиті також може спостерігатися підвищення рівня ПСА. Тому при підвищених рівнях сироваткового ПСА рекомендовано проводити пальцеве ректальне дослідження простати (DRE) з метою диференціації патологічних станів.

Для лабораторної ідентифікації раку передміхурової залози застосовується вимірювання загального та вільного простат-специфічного антигену в сироватці крові. При концентрації ПСА в діапазоні між 4 і 10 ng/ml, визначення відсотку вільного ПСА може бути корисним для вирішення необхідності проведення біопсії простати. Як правило біопсія рекомендована при відсотку вільного ПСА нижче 10%, однак деякі лікарі розглядають пороговий рівень у 25%.

Рівень сироваткового ПСА є інформативним маркером не лише для скринінгу пацієнтів на предмет виявлення раку простати, але також і для моніторингу ефективності терапії та прогнозу після хірургічного втручання.

• Тверда фаза: стрипований ІФА-планшет з попередньо засорбованими в лунках моноклональними антитілами, специфічними до ПСА людини.
• Розчин біотинільованих анти-PSA антитіл: біотинільовані моноклональні антитіла до ПСА людини.
• Кон’югат стрептавідин-HRP: розчин стрептавідину, кон’югованого з пероксидазою хрону.
• Хромоген: однокомпонентний ТМБ.
• Об’єм зразка для аналізу: 25 мкл.
• Час проведення аналізу: 60 хвилин.

У розвинених країнах рак простати посідає друге місце за смертністю від злоякісних захворювань серед чоловіків. Згідно з даними ВООЗ, у 2020 році в Україні смертність від раку передміхурової залози сягнула 4219 осіб.

Цінним біомаркером раку передміхурової залози, який зараз широко використовується для скринінгу населення, діагностики та моніторингу пацієнтів з раком простати є простатичний специфічний антиген (ПСА, PSA). Скринінг на цей онкомаркер було запроваджено з 1990-х років у США, Канаді, Японії та Великобританії, де відтоді спостерігається тенденція до зниження рівня смертності від раку простати.

Простатичний специфічний антиген – глікопротеїн, що виробляється клітинами епітелію передміхурової залози, слизової оболонки уретри та куперовими залозами. ПСА секретується в сім’яну рідину, забезпечуючи розрідження сперми, натомість в крові, як правило, виявляється в дуже низьких концентраціях. В сироватці крові ПСА присутній в різних формах: в комплексі з α1-антихімотрипсином (70-90%), вільний ПСА незв’язаний з білками сироватки (10-30%) та пов’язаний з альфа-2-макроглобуліном.

У сироватках крові чоловіків концентрація загального ПСА в нормі не перевищує 4 ng/ml. Підвищені рівні цього онкомаркеру можуть свідчити про ризик захворювання на рак простати. За даними Американськго онкологічного товариства ймовірність раку простати при сироваткових рівнях загального ПСА 4-10 ng/ml становить 25%, в той же час при концентрації вище 10 ng/ml цей показник наближається до 50%. При гіпертрофії передміхурової залози та простатиті також може спостерігатися підвищення рівня ПСА. Тому при підвищених рівнях сироваткового ПСА рекомендовано проводити пальцеве ректальне дослідження простати (DRE) з метою диференціації патологічних станів.

Для лабораторної ідентифікації раку передміхурової залози застосовується вимірювання загального та вільного простат-специфічного антигену в сироватці крові. При концентрації ПСА в діапазоні між 4 і 10 ng/ml, визначення відсотку вільного ПСА може бути корисним для вирішення необхідності проведення біопсії простати. Як правило біопсія рекомендована при відсотку вільного ПСА нижче 10%, однак деякі лікарі розглядають пороговий рівень у 25%.

Рівень сироваткового ПСА є інформативним маркером не лише для скринінгу пацієнтів на предмет виявлення раку простати, але також і для моніторингу ефективності терапії та прогнозу після хірургічного втручання.

• Варіант комплектації: 96-1Т.
• Тверда фаза: стрипований ІФА-планшет з попередньо засорбованими в лунках моноклональними антитілами, специфічними до HE4 людини.
• Кон’югат: моноклональні антитіла до НЕ4 людини, кон’юговані з пероксидазою хрону.
• Хромоген: однокомпонентний ТМБ.
• Об’єм зразка для аналізу: 10 мкл.
• Час проведення аналізу: 75 хвилин.

У світі серед причин смертності жінок від онкологічних захворювань рак яєчників займає друге місце. Лише близько 20% випадків раку яєчників виявляють на ранній стадії. Коли рак яєчників виявляється на ранній стадії, близько 94% пацієнток живуть довше 5 років після встановлення діагнозу. Однак, більш ніж у 70% випадків захворювання діагностується на запущеній стадії, що значно погіршує прогноз захворювання.

Для виявлення раку яєчників, у пацієнток, які не мають жодних симптомів, найчастіше використовуються два скринінгові тести - це трансвагінальне ультразвукове дослідження і аналіз крові на онкомаркер CA125. Однак, підвищені значення CA125 можуть виявлятися у 1-2% здорових жінок та пацієнток з іншими станами та захворюваннями, включаючи перший триместр вагітності, менструацію, ендометріоз, фіброз матки, гострий сальпінгіт, захворювання печінки та перитоніт. На сьогоднішній день, з метою поліпшення чутливості та специфічності лабораторних діагностичних засобів у пацієнток з доброякісними пухлинами поєднують лабораторне визначення сироваткових рівнів двох онкомаркерів CA125 і HE4.

HE4 (Human Epididymis Protein 4) – людський епідидимальний білок 4 є секреторним низькомолекулярним глікопротеїном, який переважно експресується в епітеліальних клітинах протоки придатка яєчника, а також в нормі епітелієм молочних залоз, органів репродуктивної системи, кишківника, легень. Хоча фізіологічні функції цього білку не були повністю вивчені, гіперекспресія HE4 спостерігається при серозній та ендометріоїдній карциномі яєчників. Підвищений рівень даного онкомаркера виявляється як на ранніх стадіях розвитку раку яєчників, так і при раку ендометрія. На відміну від СА125 рівень НЕ4 не збільшується при ендометріозі, доброякісних гінекологічних захворюваннях, кістах яєчників.

Рівень сироваткового HE4 є інформативним маркером не лише для скринінгу пацієнтів на предмет виявлення раку яєчників, але також є важливим прогностичним маркером. Висока концентрація НЕ4 в плазмі є незалежним передопераційним маркером несприятливого прогнозу для хворих на рак яєчників.

Для покращення оцінки лабораторних тестів було розроблено алгоритм оцінки ризику розвитку злоякісної пухлини яєчників (ROMA), що представляє собою математичну модель аналізу HE4 у поєднанні з CA125 із врахуванням менопаузального статусу пацієнтки. Алгоритм ROMA дозволяє з високою ймовірністю відрізнити злоякісну пухлину від доброякісних новоутворень у жінок у постменопаузі.