Transglutaminase

• Тверда фаза: стрипований ІФА-планшет із попередньо засорбованою рекомбінантною тканинною трансглютаміназою людини.
• Кон’югат: моноклональні антитіла до IgA людини, кон’юговані з пероксидазою хрону.
• Хромоген: однокомпонентний ТМБ.
• Об’єм зразка для аналізу: 10 мкл.
• Час проведення аналізу: 75 хвилин.
• Діапазон лінійності: 7 - 164 U/ml.

Целіакія (глютенова ентеропатія) – хронічне імунно-опосередковане захворювання, що розвивається в генетично схильних осіб у відповідь на вживання глютену, який міститься переважно в пшениці, житі та ячмені, з глобальною серопревалентністю від 0,5% до 2% від загальної популяції (1). Захворювання може виникати в будь-якому віці та характеризується запаленням слизової оболонки тонкого кишечника, атрофією кишкових ворсинок та пору шенням всмоктування поживних речовин.

Ключову роль у патогенезі целіакії відіграє тканинна трансглютаміназа 2, яка є основним аутоантигеном, з яким пов’язане утворення характерних для целіакії аутоантитіл. Тканинна трансглютаміназа – це кальційзалежний фермент, що модифікує глютенові пептиди шляхом їх деамідування, сприяючи активації глютен-специфічної Т-клітинної імунної відповіді з на ступним формуванням умов для розвитку запального процесу та пошкодження слизової оболонки тонкого кишечника.

Антитіла класу IgA до тканинної трансглютамінази (anti-tTG IgA) є одним із основних серо логічних маркерів целіакії та рекомендованим тестом для її первинного лабораторного скри нінгу та для моніторингу ефективності проведеного лікування пацієнтів з раніше встановле ним діагнозом целіакія. IgG-антитіла до tTG також можуть формуватися при целіакії, однак їх діагностична цінність є нижчою порівняно з anti-tTG IgA. У пацієнтів із селективним дефіцитом загального IgА застосовують серологічні тести саме для визначення антитіл класу IgG, зо крема anti-tTG IgG або антитіл до деамідованих пептидів гліадину (DGP IgG).

Визначення антитіл класу IgA до тканинної трансглютамінази методом імуноферментного аналізу є важливим інструментом серологічного обстеження пацієнтів із підозрою на целіа кію та осіб із підвищеним ризиком розвитку цього захворювання, оскільки ІФА характеризу ється високою діагностичною точністю, зручністю та малоінвазивністю.

• Тверда фаза: стрипований ІФА-планшет із попередньо засорбованою рекомбінантною тканинною трансглютаміназою людини.
• Кон’югат: моноклональні антитіла до IgG людини, кон’юговані з пероксидазою хрону.
• Хромоген: однокомпонентний ТМБ.
• Об’єм зразка для аналізу: 10 мкл.
• Час проведення аналізу: 75 хвилин.
• Діапазон лінійності: 10 - 146 U/ml.

Целіакія (глютенова ентеропатія) – хронічне імунно-опосередковане захворювання, що розвивається в генетично схильних осіб у відповідь на вживання глютену, який міститься переважно в пшениці, житі та ячмені, з глобальною серопревалентністю від 0,5% до 2% від загальної популяції (1). Захворювання може виникати в будь-якому віці та характеризується запаленням слизової оболонки тонкого кишечника, атрофією кишкових ворсинок та пору шенням всмоктування поживних речовин.

Ключову роль у патогенезі целіакії відіграє тканинна трансглютаміназа 2, яка є основним аутоантигеном, з яким пов’язане утворення характерних для целіакії аутоантитіл. Тканинна трансглютаміназа – це кальційзалежний фермент, що модифікує глютенові пептиди шляхом їх деамідування, сприяючи активації глютен-специфічної Т-клітинної імунної відповіді з на ступним формуванням умов для розвитку запального процесу та пошкодження слизової оболонки тонкого кишечника.

Антитіла класу IgA до тканинної трансглютамінази (anti-tTG IgA) є одним із основних серо логічних маркерів целіакії та рекомендованим тестом для її первинного лабораторного скри нінгу та для моніторингу ефективності проведеного лікування пацієнтів з раніше встановле ним діагнозом целіакія. IgG-антитіла до tTG також можуть формуватися при целіакії, однак їх діагностична цінність є нижчою порівняно з anti-tTG IgA. У пацієнтів із селективним дефіцитом загального IgА застосовують серологічні тести саме для визначення антитіл класу IgG, зо крема anti-tTG IgG або антитіл до деамідованих пептидів гліадину (DGP IgG).

Визначення антитіл класу IgG до тканинної трансглютамінази методом імуноферментного аналізу є важливим інструментом серологічного обстеження пацієнтів із підозрою на целіа кію та осіб із підвищеним ризиком розвитку цього заххворювання, а також для серологічної діагностики пацієнтів із селективним дефіцитом IgA.

• Тверда фаза: стрипований ІФА-планшет із попередньо засорбованою рекомбінантною тканинною трансглютаміназою людини.
• Кон’югат: моноклональні антитіла до IgA людини, кон’юговані з пероксидазою хрону.
• Хромоген: однокомпонентний ТМБ.
• Об’єм зразка для аналізу: 10 мкл.
• Час проведення аналізу: 75 хвилин.
• Діапазон лінійності: 7 - 164 U/ml.

Целіакія (глютенова ентеропатія) – хронічне імунно-опосередковане захворювання, що розвивається в генетично схильних осіб у відповідь на вживання глютену, який міститься переважно в пшениці, житі та ячмені, з глобальною серопревалентністю від 0,5% до 2% від загальної популяції (1). Захворювання може виникати в будь-якому віці та характеризується запаленням слизової оболонки тонкого кишечника, атрофією кишкових ворсинок та пору шенням всмоктування поживних речовин.

Ключову роль у патогенезі целіакії відіграє тканинна трансглютаміназа 2, яка є основним аутоантигеном, з яким пов’язане утворення характерних для целіакії аутоантитіл. Тканинна трансглютаміназа – це кальційзалежний фермент, що модифікує глютенові пептиди шляхом їх деамідування, сприяючи активації глютен-специфічної Т-клітинної імунної відповіді з на ступним формуванням умов для розвитку запального процесу та пошкодження слизової оболонки тонкого кишечника.

Антитіла класу IgA до тканинної трансглютамінази (anti-tTG IgA) є одним із основних серо логічних маркерів целіакії та рекомендованим тестом для її первинного лабораторного скри нінгу та для моніторингу ефективності проведеного лікування пацієнтів з раніше встановле ним діагнозом целіакія. IgG-антитіла до tTG також можуть формуватися при целіакії, однак їх діагностична цінність є нижчою порівняно з anti-tTG IgA. У пацієнтів із селективним дефіцитом загального IgА застосовують серологічні тести саме для визначення антитіл класу IgG, зо крема anti-tTG IgG або антитіл до деамідованих пептидів гліадину (DGP IgG).

Визначення антитіл класу IgA до тканинної трансглютамінази методом імуноферментного аналізу є важливим інструментом серологічного обстеження пацієнтів із підозрою на целіа кію та осіб із підвищеним ризиком розвитку цього захворювання, оскільки ІФА характеризу ється високою діагностичною точністю, зручністю та малоінвазивністю.

• Тверда фаза: стрипований ІФА-планшет із попередньо засорбованою рекомбінантною тканинною трансглютаміназою людини.
• Кон’югат: моноклональні антитіла до IgG людини, кон’юговані з пероксидазою хрону.
• Хромоген: однокомпонентний ТМБ.
• Об’єм зразка для аналізу: 10 мкл.
• Час проведення аналізу: 75 хвилин.
• Діапазон лінійності: 10 - 146 U/ml.

Целіакія (глютенова ентеропатія) – хронічне імунно-опосередковане захворювання, що розвивається в генетично схильних осіб у відповідь на вживання глютену, який міститься переважно в пшениці, житі та ячмені, з глобальною серопревалентністю від 0,5% до 2% від загальної популяції (1). Захворювання може виникати в будь-якому віці та характеризується запаленням слизової оболонки тонкого кишечника, атрофією кишкових ворсинок та пору шенням всмоктування поживних речовин.

Ключову роль у патогенезі целіакії відіграє тканинна трансглютаміназа 2, яка є основним аутоантигеном, з яким пов’язане утворення характерних для целіакії аутоантитіл. Тканинна трансглютаміназа – це кальційзалежний фермент, що модифікує глютенові пептиди шляхом їх деамідування, сприяючи активації глютен-специфічної Т-клітинної імунної відповіді з на ступним формуванням умов для розвитку запального процесу та пошкодження слизової оболонки тонкого кишечника.

Антитіла класу IgA до тканинної трансглютамінази (anti-tTG IgA) є одним із основних серо логічних маркерів целіакії та рекомендованим тестом для її первинного лабораторного скри нінгу та для моніторингу ефективності проведеного лікування пацієнтів з раніше встановле ним діагнозом целіакія. IgG-антитіла до tTG також можуть формуватися при целіакії, однак їх діагностична цінність є нижчою порівняно з anti-tTG IgA. У пацієнтів із селективним дефіцитом загального IgА застосовують серологічні тести саме для визначення антитіл класу IgG, зо крема anti-tTG IgG або антитіл до деамідованих пептидів гліадину (DGP IgG).

Визначення антитіл класу IgG до тканинної трансглютамінази методом імуноферментного аналізу є важливим інструментом серологічного обстеження пацієнтів із підозрою на целіа кію та осіб із підвищеним ризиком розвитку цього заххворювання, а також для серологічної діагностики пацієнтів із селективним дефіцитом IgA.