Імуноферментна тест-система Vitrotest® Free T3 призначена для кількісного визначення вільного трийодтироніну (FT3) у сироватці чи плазмі крові людини.
Визначення концентрації вільного трийодтироніну в тест-системі Vitrotest® Free T3 базується на конкурентному варіанті ІФА.
- TK150 – 96 аналізів
- Тверда фаза: стрипований ІФА-планшет з попередньо засорбованим в лунках трийодтироніном.
- Кон’югат: буферний розчин моноклональних антитіл до трийодтироніну, кон’югованих з пероксидазою хрону.
- Хромоген: однокомпонентний ТМБ.
- Об’єм зразка для аналізу: 25 мкл.
- Час проведення аналізу: 80 хвилин.
Згідно даних Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), захворювання щитоподібної залози за поширеністю посідають друге місце серед ендокринних порушень після цукрового діабету. Понад 200 млн людей у світі страждають на різні форми тиреоїдної дисфункції. В Україні за останні 5 років кількість людей із захворюваннями щитовидної залози збільшилась у п’ять разів. Серед основних патологічних станів виділяють гіпертиреоз, гіпотиреоз, аутоімунні захворювання щитоподібної залози, доброякісні та злоякісні новоутворення тощо.
Основними гормонами, що виробляються щитовидною залозою, є тироксин або тетрайодтиронін (Т4, містить чотири молекули йоду) та трийодтиронін (Т3, містить три молекули йоду). Вони є ліпофільними та циркулюють у крові в основному зв’язаними з транспортними білками: тироксинзв’язуючим глобуліном (ТЗГ), транстиретином (також відомим як тироксин-зв’язуючий преальбумін) та альбуміном. Однак функціонально активними є саме вільні трийодтиронін та тироксин, яких в сироватці крові міститься тільки 0,3% і 0,03% від загальних Т3 та Т4 відповідно.
Вільний трийодтиронін є саме тією активною формою, яка безпосередньо проникає в клітини-мішені та зв’язується з ядерними рецепторами для регуляції експресії генів та клітинної функції. Вільний тироксин має мінімальну гормональну активність, але його тривалий період напіввиведення (8 днів) служить резервуаром або прогормоном для вільного трийодтироніну. Усі реакції, необхідні для утворення та вивільнення Т3 та Т4, контролюються тиреотропним гормоном (ТТГ) за механізмом негативного зворотного зв’язку.
Хоча в діагностиці дисфункцій щитоподібної залози початковими тестами вибору є визначення концентрації ТТГ та FT4, вимірювання рівня FT3 є корисним для виявлення Т3-тиреотоксикозу, складних або незвичайних проявів гіпертиреозу, моніторингу лікування захворювань щитоподібної залози та оцінки обміну речовин.
Накопичені дані свідчать про те, що зміни рівнів FT3 також тісно пов’язані з низкою системних розладів, таких як серцево-судинні захворювання, дисліпідемія, діабет 2 типу та печінкова дисфункція, що підкреслює клінічну важливість моніторингу FT3 як функціонального показника стану щитоподібної залози.