Vitrotest® Opisthorchis-IgM

• Тверда фаза: стрипований ІФА-планшет із попередньо засорбованими антигенами Оpisthorchis felineus.
• Кон’югат: моноклональні антитіла до IgM людини кон’юговані з пероксидазою хрону.
• Хромоген: однокомпонентний ТМБ.
• Об’єм зразка для аналізу: 10 мкл.
• Час проведення аналізу: 75 хвилин.

Опісторхоз – гельмінтоз, що вражає переважно гепатобіліарну систему й підшлункову залозу людини, котів, собак та ін. Захворювання відзначається тривалим перебігом (в організмі людини паразит існує протягом 10-20 років), протікає з частими загостреннями, сприяє виникненню первинного раку печінки й підшлункової залози.

Збудниками опісторхозу є два види трематод родини Opisthorchidae – Opisthorchis felineus (сибірська двоустка), що поширена в Західному Сибіру, Казахстані й деяких районах Придніпров’я; і Opisthorchis viverrini (двоустка білок), що зустрічається в країнах з тропічним кліматом (переважно в Таїланді).

Ці дрібні трематоди мають плоске тіло довжиною 4-13 мм і шириною 1-3,5 мм. Ротова присоска розміщена біля переднього кінця тіла, черевна – на межі першої та другої чверті тіла. Зараження відбувається при вживанні сирої риби (талої, мороженої), слабко просоленої та недостатньо прожареної риби карпових порід, що містять личинки гельмінта – метацеркарії. У шлунку, верхніх відділах тонкої кишки метацеркарії звільняються від оболонки і через 3-5 годин досягають жовчного міхура, печінки, протоків підшлункової залози, де через 2 тижні перетворюються на статевозрілі форми, що здатні в подальшому виділяти яйця. На ранній стадії інвазії спостерігається виражена алергізація організму. Зрілі опісторхи травмують слизові оболонки панкреатичних і жовчних протоків, створюють перепони для відтоку жовчі, сприяють розвитку кістозних розширень і новоутворень печінки. Здійснюють токсичний та нервово-рефлекторний вплив.

Діагностика опісторхозу за клінічною картиною захворювання є складною через відсутність симптомів та синдромів, характерних тільки для даної хвороби. Тому необхідно проводити ретельне клініко-лабораторне і рентгенологічне (ультразвукове включно) обстеження хворих. При лабораторному аналізі виявити інвазію опісторхів можливо через місяць після зараження, коли гельмінти починають відкладати яйця (овоскопічне дослідження калу та дуоденального соку хворого). Більш значні ускладнення виникають у розпізнаванні ранньої фази опісторхозу. Однак, наразі все частіше проводять дослідження для виявлення специфічних антитіл до Opisthorchis felineus методом імуноферментного аналізу. В хронічній стадії інвазія діагностується виявленням яєць гельмінтів у жовчі та випорожненнях, а також за допомогою ІФА.