Vitrotest® TSH

• Тверда фаза: стрипований ІФА-планшет з попередньо засорбованими в лунках першими моноклональними антитілами, специфічними до β-субодиниці тиреотропного гормону людини.
• Кон’югат: моноклональні антитіла до ТТГ людини, кон’юговані з пероксидазою хрону.
• Хромоген: однокомпонентний ТМБ.
• Об’єм зразка для аналізу: 50 мкл.
• Час проведення аналізу: 120 хвилин.

Згідно даних Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), захворювання щитоподібної залози за поширеністю посідають друге місце серед ендокринних порушень після цукрового діабету. Понад 200 млн людей у світі страждають на різні форми тиреоїдної дисфункції. В Україні за останні 5 років кількість людей із захворюваннями щитовидної залози збільшилась у п’ять разів. Серед основних патологічних станів виділяють гіпертиреоз, гіпотиреоз, аутоімунні захворювання щитоподібної залози, доброякісні та злоякісні новоутворення тощо. Також встановлений зв’язок між порушеннями функції щитоподібної залози та іншими захворюваннями, включаючи діабет, серцево-судинні захворювання, депресію, захворювання ротової порожнини та онкопатологію.

Цінним біомаркером функціонального стану щитоподібної залози, який широко використовується для скринінгу, діагностики та моніторингу тиреоїдних захворювань, є тиреотропний гормон (ТТГ, або TSH – thyroid-stimulating hormone). ТТГ є глікопротеїновим гормоном, що синтезується передньою долею гіпофіза та є ключовим регулятором функції щитоподібної залози. Молекула ТТГ складається з двох різних нековалентно зв’язаних субодиниць: α-субодиниці, ідентичної за амінокислотним складом α-субодиниці хоріонічного гонадотропіну, лютеїнізуючого і фолікулостимулюючого гормонів, та гормоноспецифічної β-субодиниці, яка є унікальною. Основною функцією ТТГ є стимуляція щитоподібної залози до синтезу та секреції тиреоїдних гормонів – тироксину (T4) і трийодтироніну (T3). ТТГ зв’язується з TSH-рецептором на тиреоцитах і активує внутрішньоклітинні сигнальні каскади, які регулюють поглинання йоду, тиреоїдний метаболізм, ріст щитоподібної залози та секрецію гормонів. Через механізм негативного зворотного зв’язку T3 і T4 інгібують секрецію ТТГ.

У здорової дорослої людини рівень ТТГ у сироватці становить орієнтовно від 0,4 до 4,0 μIU/ml, проте для більш точного виявлення субклінічних форм гіпотиреозу можуть бути застосовні звужені межі. Окремі референтні інтервали тиреотропного гормону встановлюють для вагітних, немовлят та дітей молодшого віку. Слід зазначити, що секреція ТТГ має пульсуючий та циркадний характер, а його концентрація залежить від таких факторів як вік, стать, етнічна приналежність, споживання йоду, репродуктивний статус, індекс маси тіла тощо.

Упродовж останніх трьох десятиліть суттєво вдосконалились лабораторні методи, що застосовуються для визначення рівня ТТГ. Серед імунохімічних методів широкого застосування набув метод імуноферментного аналізу, який є зручним та простим у використанні, а також забезпечує високу відтворюваність та чутливість визначення тиреотропного гормону в сироватці та плазмі крові людини.

Стандартизація кількісного визначення тиреотропного гормону в сироватці чи плазмі крові людини забезпечується використанням для виготовлення внутрішніх калібраторів ІФА-наборів Міжнародного стандарту ВООЗ зі встановленою концентрацією ТТГ в міжнародних одиницях μIU/ml.