Тест-система Vitrotest® Total-IgM immunodiffusion призначена для кількісного визначення вмісту загального імуноглобуліну M (IgM) у сироватці чи плазмі крові людини методом радіальної імунодифузії в агаровому гелі за Манчіні.
Визначення антитіл класу IgМ у тест-системі Vitrotest® Total-IgМ immunodiffusion базується на реакції імунопреципітації. Імуноглобуліни досліджуваної сироватки дифундують у напівтвердому агаровому гелі, який містить імунну поліклональну сироватку, та по досягненні еквівалентних концентрацій формують кільце преципітації. Діаметр кільця залежить від концентрації IgМ. Порівняння з контрольним зразком дозволяє визначити концентрацію імуноглобулінів у досліджуваній сироватці.
○ TK102 – 70 аналізів
- Середовище для імунодифузії – готовий до використання (ready-to-use) агаровий гель з лунками, що містить високоспецифічну імунну сироватку до IgM людини.
- Контрольний зразок – суміш очищених поліклональних антитіл класів G, A, M людини з їх відомими концентраціями.
- Об’єм зразка для аналізу – 3 мкл.
- Час проведення аналізу – 48 год.
Імуноглобуліни (антитіла) є групою глікопротеїнів, які містяться в плазмі крові та тканинній рідині ссавців. У людини, як і у більшості вищих ссавців, виявляють п’ять класів імуноглобулінів – IgG, IgA, IgM, IgD та IgE, які відрізняються розмірами молекул, зарядом та вмістом вуглеводів.
IgM першими синтезуються у відповідь на первинну антигенну стимуляцію і є маркерами первинної імунної відповіді. Висока авідність антитіл IgM робить їх особливо ефективними у зв’язуванні антигенів, присутніх на низьких рівнях, і небілкових антигенів, наприклад, вуглеводів або ліпідів, присутніх на мікробних поверхнях. Дуже важливими властивостями IgM є активація фагоцитозу. Поліреактивні “природні” IgM, які виявляються в сироватці крові людини починаючи з 20 тижня вагітності, відіграють важливу роль у вродженому захисті від інфекційних збудників. Вміст IgM становить 5—10% усіх сироваткових імуноглобулінів. В нормі концентрація імуноглобулінів класу M в крові коливається в межах 0,4 – 2,5 г/л. Підвищення концентрації IgM спостерігається при гострих та хронічних інфекціях, ревматоїдному артриті, гострому та хронічному лімфолейкозі, мієломній хворобі, макроглобулінемії Вальденстрема, ендотеліомі, остеосаркомі, кандидозі, муковісцидозію. Також суттєве збільшення кількості IgM відбувається при гіперімуноглобулінемії М.
Зменшення концентрації IgM спостерігається при фізіологічній гіпогаммаглобулінемії у дітей (у віці 3-5 міс.), уродженій гіпогаммаглобулінемії або агаммаглобулінемії, новоутвореннях імунної системи, лікуванні цитостатиками і імунодепресантами, опроміненні іонізуючою радіацією. Для визначення вмісту загальних IgM людини в діагностичних лабораторіях широкого застосування набув метод радіальної імунодифузії (RID), який вважається еталоном вимірювання імуноглобулінів різних класів в сироватці та плазмі крові людини.