Імуноферментна тест-система Vitrotest® Specific-IgE призначена для кількісного визначення вмісту специфічних антитіл класу IgE у сироватці чи плазмі крові людини. Використовується разом з біотинільованими алергенами Vitrotest® XX-Biotin, де XX – код відповідного алергену або суміші.
Кількісне визначення специфічних антитіл класу IgE в тест-системі Vitrotest® Specific-IgE базується на принципі захвату IgE антитіл з подальшим застосуванням біотин-стрептавідинової взаємодії.
○ ТК071 – 192 аналіза
- Тверда фаза: стрипований ІФА-планшет з попередньо засорбованими в лунках моноклональними антитілами, специфічними до IgE людини
- Біотинільовані анти-IgE: біотинільовані моноклональні анти-IgE антитіла
- Кон’югат стрептавідин-HRP: стрептавідин, кон’югований з пероксидазою хрону
- Хромоген: однокомпонентний ТМБ.
- Об’єм зразка для аналізу: 50 мкл.
- Час проведення аналізу: 90 хвилин.
Алергічні захворювання є одними з найпоширеніших захворювань у світі, і тяжкість цих станів продовжує зростати. Алергія, або гіперчутливість, – стан зміненої реактивності організму у вигляді підвищенної його чутливості до повторного впливу речовин, які називаються алергенами. Внаслідок повторного контакту з алергеном виникає надмірно сильна імунна реакція організму, що супроводжується ушкодженням тканин. Одним з механізмів, що можуть лежати в основі цього процесу, є дегрануляція тучних клітин, опосередкована імуноглобуліном класу Е (IgE).
Найбільш розповсюдженими алергічними станами, що потребують належної діагностики є: анафілаксія, алергічний риніт, алергічний кон’юктивіт, бронхіальна астма тощо. Точний діагноз у поєднанні з оптимальною терапією вимагає використання відповідних тестів для підтвердження сенсибілізації до певного алергену та детальної інформації про вплив передбачуваного алергену.
Для in vivo діагностики алергії використовують кілька видів шкірних проб (шкірний приктест, внутрішньошкірний тест, патч-тест). Однак використання вказаних проб має ряд суттєвих обмежень, а саме, потребу у високій кваліфікації лікаря, що проводить тест, та нестачу лабораторій, що проводять дані дослідження. Крім того, in vivo діагностика рідко проводиться у дітей через можливі побічні реакції.
В той же час in vitro діагностика IgE-опосередкованих алергічних захворювань є корисною для ідентифікації причинного алергену і зазвичай включає наступні лабораторні підходи:
1) визначення рівня загального IgE;
2) дослідження концентрації специфічних IgE до різних алергенів – є найбільш часто використовуваним діагностичним підходом in vitro, виконується за одноплексною або мультиплексною стратегією;
3) тест на активацію базофілів (BAT), який є досить специфічним, але складним у виконанні, а отже, обмежується вибраними ситуаціями.
Сьогодні для виявлення специфічних антитіл класу IgE широкого застосування набув метод імуноферментного аналізу, що забезпечує високу чутливість та специфічність. А окреме постачання широкого спектру біотинільованих алергенів в залежності від потреб діагностичної лабораторії забезпечує максимальну зручність та рентабельність дослідження.