Дифтерія

Дифтерія – це інфекційне захворювання, яким хворіють переважно діти. Збудник дифтерії - Corynebacterium diphtheriae, потрапляючи до організму людини заражає в першу чергу горло та верхні дихальні шляхи, і виробляє токсин, (...) далі »

Дифтерія – це інфекційне захворювання, яким хворіють переважно діти. Збудник дифтерії - Corynebacterium diphtheriae, потрапляючи до організму людини заражає в першу чергу горло та верхні дихальні шляхи, і виробляє токсин, що вражає інші органи. Хвороба характеризується гострим початком, основними симптомами є біль у горлі, лихоманка та набряклі залози на шиї, в тяжких випадках бактерія продукує отруту (токсин), що викликає утворення щільної сірої або білої плівки на тильній частині горла.
Найбільш важливим вірулентним фактором C.diphtheriae є дифтерійний токсин (екзотоксин), який секретується бактерією назовні, потрапляє в кровоносне русло і уражує міокард, нирки та центральну нервову систему. Ушкодження серцевого м’язу може призвести до порушень серцевого ритму, а запалення нервів – до паралічу.
Вакцинація проти дифтерії є високоефективним засобом попередження захворювання. Згідно рекомендацій ВООЗ всі діти у світі мають бути вакциновані проти дифтерії. Первинна вакцинація дифтерійним анатоксином, що складається з трьох доз вакцини має бути проведена немовлятам, у віці 2, 4 та 6 місяців (з інтервалом не менше 4 тижнів між вакцинаціями). В подальшому має бути проведена трикратна бустер імунізація комбінованими вакцинами у віці 1-2, 4-7 та 9-15 років. У будь-якому віці тим, хто невакцинований або неповно вакцинований проти дифтерії, слід отримати дози, необхідні для завершення вакцинації.
Після 3-дозової первинної серії вакцини, що містить анатоксин, у 94–100% дітей спостерігається рівень антидифтерійних антитіл > 0,01 МО / мл, однак для забезпечення тривалого захисту необхідні бустерні дози вакцини. Для оцінки рівня протективного імунітету широко використовується кількісний імуноферментний аналіз визначення антитіл класу IgG до дифтерійного анатоксину.

сховати »